| | |
| оска́ржувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оска́ржувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оска́ржуймо |
| 2 особа | оска́ржуй | оска́ржуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оска́ржуватиму | оска́ржуватимемо, оска́ржуватимем |
| 2 особа | оска́ржуватимеш | оска́ржуватимете |
| 3 особа | оска́ржуватиме | оска́ржуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оска́ржую | оска́ржуємо, оска́ржуєм |
| 2 особа | оска́ржуєш | оска́ржуєте |
| 3 особа | оска́ржує | оска́ржують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оска́ржуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оска́ржував | оска́ржували |
| жін. р. | оска́ржувала |
| сер. р. | оска́ржувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оска́ржуваний |
| Безособова форма |
| оска́ржувано |
| Дієприслівник |
| оска́ржувавши |
