| | |
| оско́митися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оско́митися, оско́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оско́ммося, оско́ммось |
| 2 особа | оско́мся | оско́мтеся, оско́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оско́млюся, оско́млюсь | оско́мимося, оско́мимось, оско́мимся |
| 2 особа | оско́мишся | оско́митеся, оско́митесь |
| 3 особа | оско́миться | оско́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оско́мився, оско́мивсь | оско́милися, оско́мились |
| жін.р. | оско́милася, оско́милась |
| сер.р. | оско́милося, оско́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оско́мившись |
