| | |
| оскуба́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оскуба́тися, оскуба́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оскуба́ймося, оскуба́ймось |
| 2 особа | оскуба́йся, оскуба́йсь | оскуба́йтеся, оскуба́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оскуба́тимуся, оскуба́тимусь | оскуба́тимемося, оскуба́тимемось, оскуба́тимемся |
| 2 особа | оскуба́тимешся | оскуба́тиметеся, оскуба́тиметесь |
| 3 особа | оскуба́тиметься | оскуба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оскуба́юся, оскуба́юсь | оскуба́ємося, оскуба́ємось, оскуба́ємся |
| 2 особа | оскуба́єшся | оскуба́єтеся, оскуба́єтесь |
| 3 особа | оскуба́ється | оскуба́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оскуба́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оскуба́вся, оскуба́всь | оскуба́лися, оскуба́лись |
| жін. р. | оскуба́лася, оскуба́лась |
| сер. р. | оскуба́лося, оскуба́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оскуба́вшись |
