| | |
| осліпля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осліпля́тися, осліпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осліпля́ймося, осліпля́ймось |
| 2 особа | осліпля́йся, осліпля́йсь | осліпля́йтеся, осліпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осліпля́тимуся, осліпля́тимусь | осліпля́тимемося, осліпля́тимемось, осліпля́тимемся |
| 2 особа | осліпля́тимешся | осліпля́тиметеся, осліпля́тиметесь |
| 3 особа | осліпля́тиметься | осліпля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осліпля́юся, осліпля́юсь | осліпля́ємося, осліпля́ємось, осліпля́ємся |
| 2 особа | осліпля́єшся | осліпля́єтеся, осліпля́єтесь |
| 3 особа | осліпля́ється | осліпля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осліпля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осліпля́вся, осліпля́всь | осліпля́лися, осліпля́лись |
| жін. р. | осліпля́лася, осліпля́лась |
| сер. р. | осліпля́лося, осліпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осліпля́вшись |
