| | |
| осла́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осла́витися, осла́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осла́вмося, осла́вмось |
| 2 особа | осла́вся | осла́втеся, осла́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осла́влюся, осла́влюсь | осла́вимося, осла́вимось, осла́вимся |
| 2 особа | осла́вишся | осла́витеся, осла́витесь |
| 3 особа | осла́виться | осла́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осла́вився, осла́вивсь | осла́вилися, осла́вились |
| жін.р. | осла́вилася, осла́вилась |
| сер.р. | осла́вилося, осла́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осла́вившись |
