| | |
| ослобоня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (звільнюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ослобоня́тися, ослобоня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ослобоня́ймося, ослобоня́ймось |
| 2 особа | ослобоня́йся, ослобоня́йсь | ослобоня́йтеся, ослобоня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослобоня́тимуся, ослобоня́тимусь | ослобоня́тимемося, ослобоня́тимемось, ослобоня́тимемся |
| 2 особа | ослобоня́тимешся | ослобоня́тиметеся, ослобоня́тиметесь |
| 3 особа | ослобоня́тиметься | ослобоня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ослобоня́юся, ослобоня́юсь | ослобоня́ємося, ослобоня́ємось, ослобоня́ємся |
| 2 особа | ослобоня́єшся | ослобоня́єтеся, ослобоня́єтесь |
| 3 особа | ослобоня́ється | ослобоня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ослобоня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ослобоня́вся, ослобоня́всь | ослобоня́лися, ослобоня́лись |
| жін. р. | ослобоня́лася, ослобоня́лась |
| сер. р. | ослобоня́лося, ослобоня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ослобоня́вшись |
