| ослов’я́нитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ослов’я́нитися, ослов’я́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ослов’я́ньмося, ослов’я́ньмось | |
| 2 особа | ослов’я́нься | ослов’я́ньтеся, ослов’я́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ослов’я́нюся, ослов’я́нюсь | ослов’я́нимося, ослов’я́нимось, ослов’я́нимся |
| 2 особа | ослов’я́нишся | ослов’я́нитеся, ослов’я́нитесь |
| 3 особа | ослов’я́ниться | ослов’я́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ослов’я́нився, ослов’я́нивсь | ослов’я́нилися, ослов’я́нились |
| жін.р. | ослов’я́нилася, ослов’я́нилась | |
| сер.р. | ослов’я́нилося, ослов’я́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ослов’я́нившись | ||