| осмі́лити – дієслово доконаного виду | ||
| (надавати сміливості) | ||
| Інфінітив | осмі́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осмі́льмо | |
| 2 особа | осмі́ль | осмі́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осмі́лю | осмі́лимо, осмі́лим |
| 2 особа | осмі́лиш | осмі́лите |
| 3 особа | осмі́лить | осмі́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осмі́лив | осмі́лили |
| жін.р. | осмі́лила | |
| сер.р. | осмі́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| осмі́лений | ||
| Безособова форма | ||
| осмі́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| осмі́ливши | ||