осмі́лити – дієслово доконаного виду | ||
(надавати сміливості) | ||
Інфінітив | осмі́лити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | осмі́льмо | |
2 особа | осмі́ль | осмі́льте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | осмі́лю | осмі́лимо, осмі́лим |
2 особа | осмі́лиш | осмі́лите |
3 особа | осмі́лить | осмі́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | осмі́лив | осмі́лили |
жін.р. | осмі́лила | |
сер.р. | осмі́лило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
осмі́лений | ||
Безособова форма | ||
осмі́лено | ||
Дієприслівник | ||
осмі́ливши |