| | |
| осміха́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осміха́тися, осміха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осміха́ймося, осміха́ймось |
| 2 особа | осміха́йся, осміха́йсь | осміха́йтеся, осміха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осміха́тимуся, осміха́тимусь | осміха́тимемося, осміха́тимемось, осміха́тимемся |
| 2 особа | осміха́тимешся | осміха́тиметеся, осміха́тиметесь |
| 3 особа | осміха́тиметься | осміха́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осміха́юся, осміха́юсь | осміха́ємося, осміха́ємось, осміха́ємся |
| 2 особа | осміха́єшся | осміха́єтеся, осміха́єтесь |
| 3 особа | осміха́ється | осміха́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осміха́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осміха́вся, осміха́всь | осміха́лися, осміха́лись |
| жін. р. | осміха́лася, осміха́лась |
| сер. р. | осміха́лося, осміха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осміха́вшись |
