| | |
| осміши́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осміши́тися, осміши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осміші́мося, осміші́мось, осміші́мся |
| 2 особа | осміши́ся, осміши́сь | осміші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмішу́ся, осмішу́сь | осмішимо́ся, осмішимо́сь, осміши́мся |
| 2 особа | осміши́шся | осмішите́ся, осмішите́сь |
| 3 особа | осміши́ться | осміша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осміши́вся, осміши́всь | осміши́лися, осміши́лись |
| жін.р. | осміши́лася, осміши́лась |
| сер.р. | осміши́лося, осміши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осміши́вшись |
