| осмі́юваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осмі́юваний | осмі́ювана | осмі́юване | осмі́ювані |
| родовий | осмі́юваного | осмі́юваної | осмі́юваного | осмі́юваних |
| давальний | осмі́юваному | осмі́юваній | осмі́юваному | осмі́юваним |
| знахідний | осмі́юваний, осмі́юваного | осмі́ювану | осмі́юване | осмі́ювані, осмі́юваних |
| орудний | осмі́юваним | осмі́юваною | осмі́юваним | осмі́юваними |
| місцевий | на/в осмі́юваному, осмі́юванім | на/в осмі́юваній | на/в осмі́юваному, осмі́юванім | на/в осмі́юваних |