| | |
| осми́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осми́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осми́куймо |
| 2 особа | осми́куй | осми́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осми́куватиму | осми́куватимемо, осми́куватимем |
| 2 особа | осми́куватимеш | осми́куватимете |
| 3 особа | осми́куватиме | осми́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осми́кую | осми́куємо, осми́куєм |
| 2 особа | осми́куєш | осми́куєте |
| 3 особа | осми́кує | осми́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осми́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осми́кував | осми́кували |
| жін. р. | осми́кувала |
| сер. р. | осми́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осми́кувавши |
