| | |
| осмо́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осмо́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осмо́люймо |
| 2 особа | осмо́люй | осмо́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмо́люватиму | осмо́люватимемо, осмо́люватимем |
| 2 особа | осмо́люватимеш | осмо́люватимете |
| 3 особа | осмо́люватиме | осмо́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмо́люю | осмо́люємо, осмо́люєм |
| 2 особа | осмо́люєш | осмо́люєте |
| 3 особа | осмо́лює | осмо́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осмо́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осмо́лював | осмо́лювали |
| жін. р. | осмо́лювала |
| сер. р. | осмо́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осмо́лювавши |
