| | |
| осна́щувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осна́щувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осна́щуймо |
| 2 особа | осна́щуй | осна́щуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осна́щуватиму | осна́щуватимемо, осна́щуватимем |
| 2 особа | осна́щуватимеш | осна́щуватимете |
| 3 особа | осна́щуватиме | осна́щуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осна́щую | осна́щуємо, осна́щуєм |
| 2 особа | осна́щуєш | осна́щуєте |
| 3 особа | осна́щує | осна́щують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осна́щуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осна́щував | осна́щували |
| жін. р. | осна́щувала |
| сер. р. | осна́щувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осна́щуваний |
| Безособова форма |
| осна́щувано |
| Дієприслівник |
| осна́щувавши |
