| | | | |
| осолонцьо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | осолонцьо́ваний | осолонцьо́вана | осолонцьо́ване | осолонцьо́вані |
| родовий | осолонцьо́ваного | осолонцьо́ваної | осолонцьо́ваного | осолонцьо́ваних |
| давальний | осолонцьо́ваному | осолонцьо́ваній | осолонцьо́ваному | осолонцьо́ваним |
| знахідний | осолонцьо́ваний | осолонцьо́вану | осолонцьо́ване | осолонцьо́вані |
| орудний | осолонцьо́ваним | осолонцьо́ваною | осолонцьо́ваним | осолонцьо́ваними |
| місцевий | на/в осолонцьо́ваному, осолонцьо́ванім | на/в осолонцьо́ваній | на/в осолонцьо́ваному, осолонцьо́ванім | на/в осолонцьо́ваних |
