| | | | |
| оста́ркуватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | оста́ркуватий | оста́ркувата | оста́ркувате | оста́ркуваті |
| родовий | оста́ркуватого | оста́ркуватої | оста́ркуватого | оста́ркуватих |
| давальний | оста́ркуватому | оста́ркуватій | оста́ркуватому | оста́ркуватим |
| знахідний | оста́ркуватий, оста́ркуватого | оста́ркувату | оста́ркувате | оста́ркуваті, оста́ркуватих |
| орудний | оста́ркуватим | оста́ркуватою | оста́ркуватим | оста́ркуватими |
| місцевий | на/в оста́ркуватому, оста́ркуватім | на/в оста́ркуватій | на/в оста́ркуватому, оста́ркуватім | на/в оста́ркуватих |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
