| | |
| остерегти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | остерегти́ся, остерегти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | остережі́мося, остережі́мось, остережі́мся |
| 2 особа | остережи́ся, остережи́сь | остережі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | остережу́ся, остережу́сь | остережемо́ся, остережемо́сь, остереже́мся |
| 2 особа | остереже́шся | остережете́ся, остережете́сь |
| 3 особа | остереже́ться | остережу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | остері́гся | остерегли́ся, остерегли́сь |
| жін.р. | остерегла́ся, остерегла́сь |
| сер.р. | остерегло́ся, остерегло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| остері́гшись |
