| остоги́днути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | остоги́днути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | остоги́днімо, остоги́днім | |
| 2 особа | остоги́дни | остоги́дніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | остоги́дну | остоги́днемо, остоги́днем |
| 2 особа | остоги́днеш | остоги́днете |
| 3 особа | остоги́дне | остоги́днуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | остоги́д, остоги́днув | остоги́дли, остоги́днули |
| жін.р. | остоги́дла, остоги́днула | |
| сер.р. | остоги́дло, остоги́днуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| остоги́длий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| остоги́дши, остоги́днувши | ||