| | |
| осту́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осту́джуватися, осту́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осту́джуймося, осту́джуймось |
| 2 особа | осту́джуйся, осту́джуйсь | осту́джуйтеся, осту́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осту́джуватимуся, осту́джуватимусь | осту́джуватимемося, осту́джуватимемось, осту́джуватимемся |
| 2 особа | осту́джуватимешся | осту́джуватиметеся, осту́джуватиметесь |
| 3 особа | осту́джуватиметься | осту́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осту́джуюся, осту́джуюсь | осту́джуємося, осту́джуємось, осту́джуємся |
| 2 особа | осту́джуєшся | осту́джуєтеся, осту́джуєтесь |
| 3 особа | осту́джується | осту́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осту́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осту́джувався, осту́джувавсь | осту́джувалися, осту́джувались |
| жін. р. | осту́джувалася, осту́джувалась |
| сер. р. | осту́джувалося, осту́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осту́джувавшись |
