| | |
| осува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осува́тися, осува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осу́ваймося, осу́ваймось |
| 2 особа | осу́вайся, осу́вайсь | осу́вайтеся, осу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осува́тимуся, осува́тимусь | осува́тимемося, осува́тимемось, осува́тимемся |
| 2 особа | осува́тимешся | осува́тиметеся, осува́тиметесь |
| 3 особа | осува́тиметься | осува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осу́ваюся, осу́ваюсь | осу́ваємося, осу́ваємось, осу́ваємся |
| 2 особа | осу́ваєшся | осу́ваєтеся, осу́ваєтесь |
| 3 особа | осу́вається | осу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осува́вся, осува́всь | осува́лися, осува́лись |
| жін. р. | осува́лася, осува́лась |
| сер. р. | осува́лося, осува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осува́вшись |
