| | |
| осу́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осу́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осу́джуймо |
| 2 особа | осу́джуй | осу́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осу́джуватиму | осу́джуватимемо, осу́джуватимем |
| 2 особа | осу́джуватимеш | осу́джуватимете |
| 3 особа | осу́джуватиме | осу́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осу́джую | осу́джуємо, осу́джуєм |
| 2 особа | осу́джуєш | осу́джуєте |
| 3 особа | осу́джує | осу́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осу́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осу́джував | осу́джували |
| жін. р. | осу́джувала |
| сер. р. | осу́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осу́джувавши |
