| осу́нутий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осу́нутий | осу́нута | осу́нуте | осу́нуті |
| родовий | осу́нутого | осу́нутої | осу́нутого | осу́нутих |
| давальний | осу́нутому | осу́нутій | осу́нутому | осу́нутим |
| знахідний | осу́нутий, осу́нутого | осу́нуту | осу́нуте | осу́нуті, осу́нутих |
| орудний | осу́нутим | осу́нутою | осу́нутим | осу́нутими |
| місцевий | на/в осу́нутому, осу́нутім | на/в осу́нутій | на/в осу́нутому, осу́нутім | на/в осу́нутих |