| осяте́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (осетер) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | осяте́р | осятри́ |
| родовий | осятра́ | осятрі́в |
| давальний | осятру́, осятро́ві | осятра́м |
| знахідний | осятра́ | осятри́, осятрі́в, осятри́ |
| орудний | осятро́м | осятра́ми |
| місцевий | на/в осятро́ві, осятрі́ | на/в осятра́х |
| кличний | ося́тре | осятри́ |
| [діал.] |