| | |
| оті́сувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оті́сувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оті́суймо |
| 2 особа | оті́суй | оті́суйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оті́суватиму | оті́суватимемо, оті́суватимем |
| 2 особа | оті́суватимеш | оті́суватимете |
| 3 особа | оті́суватиме | оті́суватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оті́сую | оті́суємо, оті́суєм |
| 2 особа | оті́суєш | оті́суєте |
| 3 особа | оті́сує | оті́сують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оті́суючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оті́сував | оті́сували |
| жін. р. | оті́сувала |
| сер. р. | оті́сувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оті́сувавши |
