| | |
| отемня́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отемня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отемня́ймо |
| 2 особа | отемня́й | отемня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отемня́тиму | отемня́тимемо, отемня́тимем |
| 2 особа | отемня́тимеш | отемня́тимете |
| 3 особа | отемня́тиме | отемня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отемня́ю | отемня́ємо, отемня́єм |
| 2 особа | отемня́єш | отемня́єте |
| 3 особа | отемня́є | отемня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отемня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отемня́в | отемня́ли |
| жін. р. | отемня́ла |
| сер. р. | отемня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отемня́вши |
