| оте́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | оте́ць | отці́, вітці́ |
| родовий | отця́, вітця́ | отці́в, вітці́в |
| давальний | отце́ві, вітце́ві, отцю́, вітцю́ | отця́м, вітця́м |
| знахідний | отця́, вітця́ | отці́в, вітці́в |
| орудний | отце́м, вітце́м | отця́ми, вітця́ми |
| місцевий | на/в отце́ві, вітце́ві, отці́, вітці́, отцю́, вітцю́ | на/в отця́х, вітця́х |
| кличний | о́тче | отці́, вітці́ |
| [діал.] |