| отирлува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | отирлува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отирлу́ймо | |
| 2 особа | отирлу́й | отирлу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отирлу́ю | отирлу́ємо, отирлу́єм |
| 2 особа | отирлу́єш | отирлу́єте |
| 3 особа | отирлу́є | отирлу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отирлува́в | отирлува́ли |
| жін.р. | отирлува́ла | |
| сер.р. | отирлува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отирлува́вши | ||