| отокува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (зупинитися на стоянку) | ||
| Інфінітив | отокува́тися, отокува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отоку́ймося, отоку́ймось | |
| 2 особа | отоку́йся, отоку́йсь | отоку́йтеся, отоку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отоку́юся, отоку́юсь | отоку́ємося, отоку́ємось, отоку́ємся |
| 2 особа | отоку́єшся | отоку́єтеся, отоку́єтесь |
| 3 особа | отоку́ється | отоку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отокува́вся, отокува́всь | отокува́лися, отокува́лись |
| жін.р. | отокува́лася, отокува́лась | |
| сер.р. | отокува́лося, отокува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отокува́вшись | ||