| | |
| оточа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (оточуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оточа́тися, оточа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оточа́ймося, оточа́ймось |
| 2 особа | оточа́йся, оточа́йсь | оточа́йтеся, оточа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оточа́тимуся, оточа́тимусь | оточа́тимемося, оточа́тимемось, оточа́тимемся |
| 2 особа | оточа́тимешся | оточа́тиметеся, оточа́тиметесь |
| 3 особа | оточа́тиметься | оточа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оточа́юся, оточа́юсь | оточа́ємося, оточа́ємось, оточа́ємся |
| 2 особа | оточа́єшся | оточа́єтеся, оточа́єтесь |
| 3 особа | оточа́ється | оточа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оточа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оточа́вся, оточа́всь | оточа́лися, оточа́лись |
| жін. р. | оточа́лася, оточа́лась |
| сер. р. | оточа́лося, оточа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оточа́вшись |
