| о́трок – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (хлопець-підліток; у стародавній Русі – князівський або боярський слуга, що входив до складу молодшої дружини – іст.) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | о́трок | о́троки |
| родовий | о́трока | о́троків |
| давальний | о́трокові, о́троку | о́трокам |
| знахідний | о́трока | о́троків |
| орудний | о́троком | о́троками |
| місцевий | на/в о́трокові, о́троку | на/в о́троках |
| кличний | о́троче | о́троки |
| [арх.] |