| | |
| отру́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отру́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отру́юймо |
| 2 особа | отру́юй | отру́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отру́юватиму | отру́юватимемо, отру́юватимем |
| 2 особа | отру́юватимеш | отру́юватимете |
| 3 особа | отру́юватиме | отру́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отру́юю | отру́юємо, отру́юєм |
| 2 особа | отру́юєш | отру́юєте |
| 3 особа | отру́ює | отру́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отру́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отру́ював | отру́ювали |
| жін. р. | отру́ювала |
| сер. р. | отру́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| отру́юваний |
| Безособова форма |
| отру́ювано |
| Дієприслівник |
| отру́ювавши |
