| | |
| отру́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отру́юватися, отру́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отру́юймося, отру́юймось |
| 2 особа | отру́юйся, отру́юйсь | отру́юйтеся, отру́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отру́юватимуся, отру́юватимусь | отру́юватимемося, отру́юватимемось, отру́юватимемся |
| 2 особа | отру́юватимешся | отру́юватиметеся, отру́юватиметесь |
| 3 особа | отру́юватиметься | отру́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отру́ююся, отру́ююсь | отру́юємося, отру́юємось, отру́юємся |
| 2 особа | отру́юєшся | отру́юєтеся, отру́юєтесь |
| 3 особа | отру́юється | отру́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отру́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отру́ювався, отру́ювавсь | отру́ювалися, отру́ювались |
| жін. р. | отру́ювалася, отру́ювалась |
| сер. р. | отру́ювалося, отру́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отру́ювавшись |
