| | |
| отума́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отума́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отума́нюймо |
| 2 особа | отума́нюй | отума́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отума́нюватиму | отума́нюватимемо, отума́нюватимем |
| 2 особа | отума́нюватимеш | отума́нюватимете |
| 3 особа | отума́нюватиме | отума́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отума́нюю | отума́нюємо, отума́нюєм |
| 2 особа | отума́нюєш | отума́нюєте |
| 3 особа | отума́нює | отума́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отума́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отума́нював | отума́нювали |
| жін. р. | отума́нювала |
| сер. р. | отума́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| отума́нюваний |
| Безособова форма |
| отума́нювано |
| Дієприслівник |
| отума́нювавши |
