| отупі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | отупі́лий | отупі́ла | отупі́ле | отупі́лі |
| родовий | отупі́лого | отупі́лої | отупі́лого | отупі́лих |
| давальний | отупі́лому | отупі́лій | отупі́лому | отупі́лим |
| знахідний | отупі́лий, отупі́лого | отупі́лу | отупі́ле | отупі́лі, отупі́лих |
| орудний | отупі́лим | отупі́лою | отупі́лим | отупі́лими |
| місцевий | на/в отупі́лому, отупі́лім | на/в отупі́лій | на/в отупі́лому, отупі́лім | на/в отупі́лих |