| | |
| отуре́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отуре́чуватися, отуре́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отуре́чуймося, отуре́чуймось |
| 2 особа | отуре́чуйся, отуре́чуйсь | отуре́чуйтеся, отуре́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отуре́чуватимуся, отуре́чуватимусь | отуре́чуватимемося, отуре́чуватимемось, отуре́чуватимемся |
| 2 особа | отуре́чуватимешся | отуре́чуватиметеся, отуре́чуватиметесь |
| 3 особа | отуре́чуватиметься | отуре́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отуре́чуюся, отуре́чуюсь | отуре́чуємося, отуре́чуємось, отуре́чуємся |
| 2 особа | отуре́чуєшся | отуре́чуєтеся, отуре́чуєтесь |
| 3 особа | отуре́чується | отуре́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отуре́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отуре́чувався, отуре́чувавсь | отуре́чувалися, отуре́чувались |
| жін. р. | отуре́чувалася, отуре́чувалась |
| сер. р. | отуре́чувалося, отуре́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отуре́чувавшись |
