| отягчи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | отягчи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отягчі́мо, отягчі́м | |
| 2 особа | отягчи́ | отягчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отягчу́ | отягчимо́, отягчи́м |
| 2 особа | отягчи́ш | отягчите́ |
| 3 особа | отягчи́ть | отягча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отягчи́в | отягчи́ли |
| жін.р. | отягчи́ла | |
| сер.р. | отягчи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отягчи́вши | ||