| офіро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | офіро́ваний | офіро́вана | офіро́ване | офіро́вані |
| родовий | офіро́ваного | офіро́ваної | офіро́ваного | офіро́ваних |
| давальний | офіро́ваному | офіро́ваній | офіро́ваному | офіро́ваним |
| знахідний | офіро́ваний | офіро́вану | офіро́ване | офіро́вані |
| орудний | офіро́ваним | офіро́ваною | офіро́ваним | офіро́ваними |
| місцевий | на/в офіро́ваному, офіро́ванім | на/в офіро́ваній | на/в офіро́ваному, офіро́ванім | на/в офіро́ваних |