| офіце́рів – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | офіце́рів | офіце́рова | офіце́рове | офіце́рові |
| родовий | офіце́рового | офіце́рової | офіце́рового | офіце́рових |
| давальний | офіце́ровому | офіце́ровій | офіце́ровому | офіце́ровим |
| знахідний | офіце́рів, офіце́рового | офіце́рову | офіце́рове | офіце́рові, офіце́рових |
| орудний | офіце́ровим | офіце́ровою | офіце́ровим | офіце́ровими |
| місцевий | на/в офіце́ровому, офіце́ровім | на/в офіце́ровій | на/в офіце́ровому, офіце́ровім | на/в офіце́рових |