| | |
| офо́рмитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | офо́рмитися, офо́рмитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | офо́рммося, офо́рммось |
| 2 особа | офо́рмся | офо́рмтеся, офо́рмтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офо́рмлюся, офо́рмлюсь | офо́рмимося, офо́рмимось, офо́рмимся |
| 2 особа | офо́рмишся | офо́рмитеся, офо́рмитесь |
| 3 особа | офо́рмиться | офо́рмляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | офо́рмився, офо́рмивсь | офо́рмилися, офо́рмились |
| жін.р. | офо́рмилася, офо́рмилась |
| сер.р. | офо́рмилося, офо́рмилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| офо́рмившись |
