| очужі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | очужі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | очужі́ймо | |
| 2 особа | очужі́й | очужі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | очужі́ю | очужі́ємо, очужі́єм |
| 2 особа | очужі́єш | очужі́єте |
| 3 особа | очужі́є | очужі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | очужі́в | очужі́ли |
| жін.р. | очужі́ла | |
| сер.р. | очужі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| очужі́вши | ||