| ошалені́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ошалені́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ошалені́ймо | |
| 2 особа | ошалені́й | ошалені́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошалені́ю | ошалені́ємо, ошалені́єм |
| 2 особа | ошалені́єш | ошалені́єте |
| 3 особа | ошалені́є | ошалені́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ошалені́в | ошалені́ли |
| жін.р. | ошалені́ла | |
| сер.р. | ошалені́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| ошалені́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ошалені́вши | ||