| ошліхтува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ошліхтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ошліхту́ймо | |
| 2 особа | ошліхту́й | ошліхту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ошліхту́ю | ошліхту́ємо, ошліхту́єм |
| 2 особа | ошліхту́єш | ошліхту́єте |
| 3 особа | ошліхту́є | ошліхту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ошліхтува́в | ошліхтува́ли |
| жін.р. | ошліхтува́ла | |
| сер.р. | ошліхтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ошліхто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ошліхто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| ошліхтува́вши | ||