ощасли́влювання – іменник середнього роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ощасли́влювання | |
родовий | ощасли́влювання | |
давальний | ощасли́влюванню | |
знахідний | ощасли́влювання | |
орудний | ощасли́влюванням | |
місцевий | на/в ощасли́влюванні, ощасли́влюванню | |
кличний | ощасли́влювання* |