| рівнобе́дрений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівнобе́дрений | рівнобе́дрена | рівнобе́дрене | рівнобе́дрені |
| родовий | рівнобе́дреного | рівнобе́дреної | рівнобе́дреного | рівнобе́дрених |
| давальний | рівнобе́дреному | рівнобе́дреній | рівнобе́дреному | рівнобе́дреним |
| знахідний | рівнобе́дрений | рівнобе́дрену | рівнобе́дрене | рівнобе́дрені |
| орудний | рівнобе́дреним | рівнобе́дреною | рівнобе́дреним | рівнобе́дреними |
| місцевий | на/у рівнобе́дреному, рівнобе́дренім | на/у рівнобе́дреній | на/у рівнобе́дреному, рівнобе́дренім | на/у рівнобе́дрених |