рівнопрого́новий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівнопрого́новий | рівнопрого́нова | рівнопрого́нове | рівнопрого́нові |
родовий | рівнопрого́нового | рівнопрого́нової | рівнопрого́нового | рівнопрого́нових |
давальний | рівнопрого́новому | рівнопрого́новій | рівнопрого́новому | рівнопрого́новим |
знахідний | рівнопрого́новий | рівнопрого́нову | рівнопрого́нове | рівнопрого́нові |
орудний | рівнопрого́новим | рівнопрого́новою | рівнопрого́новим | рівнопрого́новими |
місцевий | на/у рівнопрого́новому, рівнопрого́новім | на/у рівнопрого́новій | на/у рівнопрого́новому, рівнопрого́новім | на/у рівнопрого́нових |