| | | | |
| рівнопрого́новий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | рівнопрого́новий | рівнопрого́нова | рівнопрого́нове | рівнопрого́нові |
| родовий | рівнопрого́нового | рівнопрого́нової | рівнопрого́нового | рівнопрого́нових |
| давальний | рівнопрого́новому | рівнопрого́новій | рівнопрого́новому | рівнопрого́новим |
| знахідний | рівнопрого́новий | рівнопрого́нову | рівнопрого́нове | рівнопрого́нові |
| орудний | рівнопрого́новим | рівнопрого́новою | рівнопрого́новим | рівнопрого́новими |
| місцевий | на/у рівнопрого́новому, рівнопрого́новім | на/у рівнопрого́новій | на/у рівнопрого́новому, рівнопрого́новім | на/у рівнопрого́нових |
