| | | | |
| рівночасто́тний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | рівночасто́тний | рівночасто́тна | рівночасто́тне | рівночасто́тні |
| родовий | рівночасто́тного | рівночасто́тної | рівночасто́тного | рівночасто́тних |
| давальний | рівночасто́тному | рівночасто́тній | рівночасто́тному | рівночасто́тним |
| знахідний | рівночасто́тний | рівночасто́тну | рівночасто́тне | рівночасто́тні |
| орудний | рівночасто́тним | рівночасто́тною | рівночасто́тним | рівночасто́тними |
| місцевий | на/у рівночасто́тному, рівночасто́тнім | на/у рівночасто́тній | на/у рівночасто́тному, рівночасто́тнім | на/у рівночасто́тних |
