| | |
| реабілітува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | реабілітува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | реабіліту́ймо |
| 2 особа | реабіліту́й | реабіліту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | реабілітува́тиму | реабілітува́тимемо, реабілітува́тимем |
| 2 особа | реабілітува́тимеш | реабілітува́тимете |
| 3 особа | реабілітува́тиме | реабілітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | реабіліту́ю | реабіліту́ємо, реабіліту́єм |
| 2 особа | реабіліту́єш | реабіліту́єте |
| 3 особа | реабіліту́є | реабіліту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| реабіліту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | реабілітува́в | реабілітува́ли |
| жін. р. | реабілітува́ла |
| сер. р. | реабілітува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| реабіліто́ваний |
| Безособова форма |
| реабіліто́вано |
| Дієприслівник |
| реабілітува́вши |
