| | |
| реалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | реалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | реалізу́ймо |
| 2 особа | реалізу́й | реалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | реалізува́тиму | реалізува́тимемо, реалізува́тимем |
| 2 особа | реалізува́тимеш | реалізува́тимете |
| 3 особа | реалізува́тиме | реалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | реалізу́ю | реалізу́ємо, реалізу́єм |
| 2 особа | реалізу́єш | реалізу́єте |
| 3 особа | реалізу́є | реалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| реалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | реалізува́в | реалізува́ли |
| жін. р. | реалізува́ла |
| сер. р. | реалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| реалізо́ваний |
| Безособова форма |
| реалізо́вано |
| Дієприслівник |
| реалізува́вши |
