| | |
| регламентува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | регламентува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | регламенту́ймо |
| 2 особа | регламенту́й | регламенту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | регламентува́тиму | регламентува́тимемо, регламентува́тимем |
| 2 особа | регламентува́тимеш | регламентува́тимете |
| 3 особа | регламентува́тиме | регламентува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | регламенту́ю | регламенту́ємо, регламенту́єм |
| 2 особа | регламенту́єш | регламенту́єте |
| 3 особа | регламенту́є | регламенту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| регламенту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | регламентува́в | регламентува́ли |
| жін. р. | регламентува́ла |
| сер. р. | регламентува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| регламенто́ваний |
| Безособова форма |
| регламенто́вано |
| Дієприслівник |
| регламентува́вши |
