| реготли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | реготли́вий | реготли́ва | реготли́ве | реготли́ві |
| родовий | реготли́вого | реготли́вої | реготли́вого | реготли́вих |
| давальний | реготли́вому | реготли́вій | реготли́вому | реготли́вим |
| знахідний | реготли́вий, реготли́вого | реготли́ву | реготли́ве | реготли́ві, реготли́вих |
| орудний | реготли́вим | реготли́вою | реготли́вим | реготли́вими |
| місцевий | на/у реготли́вому, реготли́вім | на/у реготли́вій | на/у реготли́вому, реготли́вім | на/у реготли́вих |
| [розм.] | ||||